Вчитель-логопед

Успіх роботи вчителя-логопеда в ІРЦ кардинально залежить від визначення причин порушення мовлення у дитини. Саме це є визначальним чинником при використанні корекційних програм, визначенні пріоритетності цілей в корекційно-розвитковій роботі, адже кожен наш клієнт, маленький і вже майже дорослий, унікальний і потребує абсолютно індивідуального підходу. Особлива увага інноваційним методам роботи, сучасним можливостям повноцінної логопедичної допомоги.

Колеги-логопеди…

   Діяльностю вчителя-логопеда є:

• діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення);
• складання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною;
• визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів корекційно-розвивальної роботи;
• корекційна робота по виправленню порушень усного і писемного мовлення;
• надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення сімей до активної практичної співпраці;
•  співпраця з психологом, соціальним педагогом, вихователем, вчителем щодо корегування педагогічного, колекційного процесу, пошуку шляхів його удоско­налення;
• співпраця з медичним персоналом закладу;
• аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини,ведення документації та складання звітності;
• участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

Інклюзивне навчання забезпечує сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі дітей з особливими потребами; для їхньої ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише педагогів, персоналу навчального закладу, а й учнів-однолітків, батьків.Однією з умов інклюзивної освіти є цілісний комплексний підхід до супроводу дитини і відповідно взаємодія нормативної, практичної бази. Ця умова вимагає залучення в інклюзивну освіту ефективних учасників із кожної згаданої галузі.

           Вчитель-логопед зобов’язаний надавати необхідну і можливу допомогу, враховуючи індивідуальність і конкретність обставини. Він має усвідомити, що навчання дітей  з порушенням мовлення за однією методикою мало ефективне. Важливо пам’ятати, що кожна дитина унікальна, кожному учневі властива певна швидкість засвоєння артикуляційних вправ, положення язика, навичок і вмінь, у кожного свої особливості мовленнєвого та інтелектуального розвитку. Кожен із дітей з вадами мовлення має свій стиль навчання, свої сильні та слабкі сторони. Щоб задовольнити всі потреби дітей з порушенням мовлення, необхідно добре знати особливості їхнього розвитку, розуміти, що вони можуть промовити самостійно, а у чому їм необхідна допомога. Щоб забезпечити успішне навчання дітей з вадами мовлення, потрібно застосовувати широкий спектр педагогічних підходів.

Однією із важливих умов інклюзивного навчання є вироблення єдиних вимог до учнів з мовленнєвими вадами зі сторони вчителя або логопеда. Вчитель-логопед має докласти максимум зусиль, щоб переконати педагога у необхідності уважно і обережно оцінювати роботу дітей з порушенням мовлення.  Річ у тім, що діти при всьому своєму бажанні і старанні не взмозі виконати завдання, особливо письмові, у відповідності до норм.                  Створення позитивної атмосфери у шкільному середовищі –запорука інклюзивної освіти. Якщо у школі створено доброзичливу, невимушену атмосферу, якщо визначають унікальність кожного учня та підтримують його, це значно підвищує ефективність навчання. Завдяки спілкуванню з однолітками у дітей з мовленнєвими порушеннями поліпшується емоційний, моторний та мовленнєвий розвиток. Однокласники відіграють роль взірця, діти з порушенням мовлення намагаються їх наслідувати, вони налагоджують дружні стосунки, беруть участь у святах, іграх, у громадському житті класу, школи. В інклюзивному класі (групі) у дитини з порушеннями мовлення з'являється потреба бути потрібною, що мотивує здобувати нові навички, знання.